Експертизи

З виходом у 2012 році нового Кримінально-процесуального кодексу України змінилися підходи до використання знань окремих фахівців. Це дає сторонам кримінального процесу ширші можливості щодо використання інституту судової експертизи і надає сторонам кримінального провадження рівні права в наданні доказів — як висновок експерта. Згідно з новим КПК України експерта може залучати як сторона обвинувачення, так і сторона захисту.

Згідно зі статтею 242 КПК України експертизи проводяться за зверненням сторони кримінального провадження, а також за дорученням слідчого судді або суду для зʼясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, — необхідні спеціальні знання.

Стаття 243 КПК України передбачає, що сторона звинувачення залучає експерта при наявності підстав для проведення експертизи, в тому числі і за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.

Крім цього, другою частиною ст. 243 КПК України передбачено, що сторона захисту для проведення експертизи має право самостійно залучати експертів — на договірних умовах.

Таким чином, у ході судового розгляду може бути надано два експертних висновки по експертизах, проведеним різними експертами по одним і тим же питанням — як за дорученням сторони звинувачення, так і сторони захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» для проведення деяких видів експертиз, які не проводяться виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, який призначив судову експертизу, можуть залучатися, крім судових експертів, також інші фахівці у відповідній галузі знань.

Іншими словами, для проведення психофізіологічних експертиз в якості експертів можуть бути залучені особи, які пройшли відповідне навчання.

Відповідно до вимог КПК України і «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.98 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 січня 2013 р. № 1/22533, — результати поліграфної перевірки можуть бути оформлені як:

• висновок психофізіологічної експертизи;
• експертне психофізіологічне дослідження.

Порядок проведення дослідження в обох випадках залишається незмінним, з єдиною відмінністю в тому, що при проведенні психофізіологічної експертизи фахівець-поліграфолог, залучений в якості експерта, попереджається про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384, 385 КК України — відповідно за завідомо неправдивий висновок та за відмову від виконання покладених обовʼязків.

27.07.2015 Міністерством юстиції України було видано наказ від 27.07.2015 № 1350/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5», «Зміни до Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень» — зокрема внесені доповнення в розділ VI «Психологічна експертиза»:

6.8. З метою отримання орієнтовної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу — компʼютерного поліграфа.

6.8.1. Предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу — компʼютерного поліграфа є отримання орієнтовної інформації щодо:

• ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації;
• повноти наданої опитуваною особою інформації;
• джерел отриманої опитуваною особою інформації;
• уявлень опитуваної особи про певну подію;
• іншої орієнтовної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій.

6.8.2. Такі опитування можуть проводитися тільки при наявності письмової згоди особи, яка буде проходити опитування.

Термін проведення психофізіологічної експертизи щодо однієї особи і по одному епізоду складає 7–15 днів і включає:

• 1–2 дні — ознайомлення з матеріалами справи;
• 1–2 дні — підготовка спеціальних тестових питань;
• 2–3 дні — безпосереднє проведення тестування, робота з перевіряємою особою;
• 3–8 днів — підготовка експертного висновку (разом з додатками складає 30–50 аркушів).